90645 Богдан
У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині - село, в якому проживає понад 4 тисячі мешканців.
У 1927 році в селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько- католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.
У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: січень, 24 | |
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
Наступна дата: січень, 25 | |
2004 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
Після ІІ світової війни храм передали православній громаді, нині належить Хустській єпархії Московського патріархату. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою – храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». З 1989 року Святі Меси стали регулярними.