КОБИЛЕЦЬКА ПОЛЯНА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1824). Закарпатська обл., Рахівський р-н

90620 Кобилецька Поляна,
вул. Шевченка, 55,
+380 (3132) 327-94

Вперше Кобилецька Поляна згадується у 1672 році як Кабола Поляна, проте поселення є значно старішим, про що може свідчити зруйнована 1992 року дерев'яна церква Вознесіння Господнього, споруджена, за переказами, 1512 року. З 1971 року - селище міського типу. Його населення нині - близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1786 році у Кобилецькій Поляні було засновано парафію (в основному, для переселенців німців та угорців), а храм облаштували в одному з місцевих будинків. 1824 року спорудили сучасний мурований костел, у 1896 році було здійснено розпис святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 04
1720 - архієпископ Ян Скарбек консекрував новозбудований бернардинський костел св. Миколая у Бережанах на Тернопільщині;
1771 - єпископ Холмський Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Луцьким;
1889 - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1991 - у Житомирській катедрі Апостольським делегатом в Радянському Союзі архієпископом Франческом Колусуонно рукоположений в єпископи ординарій Житомирський о. Ян Пурвінський;
Наступна дата: березень, 05
1777 - єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині санктуарієм Матері Божої Тартаківської;
2017 - впроваджено мощі св. Йоана Павла ІІ до костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;

Храм відремонтували 1985 року, а його консекрацію здійснив 31 березня 2019 року єпископ Антал Майнек після чергового відновлення святині. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.