 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
90600 Рахів,
вул. Миру, 18,
+380 (3132) 256-57,
f.b.: 1572759812975364
Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. У 1770 році до Рахова переселили багато німецьких колоністів (з Верхньої Австрії), за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі (вони були римо-католиками). У 1896 році Рахів став центром Тисодолинянського округу Марамороського комітату. Нині є районним центром з населенням понад 15 тисяч мешканців.
У 1782-1787 роках у Рахові було створено римсько-католицьку спільноту, яка послуговувалась переобладнаним з греко- католицької дерев'яної каплиці храмом (греко-католики мали ще дві церкви, тому віддали цю каплицю). 1791 року постала рахівська філія, а у 1810 році - самостійна парафія. 1818 року повідомляється, що каплиця знаходиться у поганому стані.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 24 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: січень, 25 | |
| 2004 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
У 1822 році розпочали будівництво сучасного мурованого костелу (за часів пароха о. Яноша Лінценболда), завершили яке 1 листопада 1825 року освяченням храму. У 1872 році підняли дах святині та збудували дзвіницю, 1884 року костел збагатився новим органом.
У другій половині 40-х років ХХ століття радянська влада відібрала парафіяльний будинок (священник жив на квартирі). 1968 року помер парох о. Іштван Реслер, Рахів став ослуговувати священик із парафії св. Стефана у Солотвині. Костел хотіли знести, щоб перебудувати головну площу міста, проте вірні відстояли храм. 15 жовтня 1989 року парафія отримала свого пароха - о. Бейла Богана, а 30 січня 1991 року їй повернули парафіяльний будинок. У 2004-2005 роках (за о. Романа Шнепа) відбулась внутрішня реставрація святині, а 2006 року - капітальний ремонт парафіяльного будинку. 2008 року повністю замінили підлогу костелу. 16 березня 2014 року єпископ Антал Майнек освятив відновлений храм.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сатмарських Сестер Милосердя св. Вікентія.
