10006 Житомир,
вул. Дібровна, 41,
+380 (412) 24-39-69
Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.
Мальованка - колишні невеликі приміські поселення-хутори на правому березі річки Кам'янки, відомі з другої половини XVIIIст. За генеральним планом середини XIXст. увійшли до міської межі, нині є західною частиною міста.
Наприкінці 80-х років ХХст. Житомир почали навідувати паллотини з Польщі, які підтримували зв'язок із о. Олександром Мілевським з костелу св. Софії. Саме він 1988 року придбав будинок в мікрорайоні Мальованка, що використовувався не тільки для проживання, але й також для зустрічей та відпочинку гостей з-за кордону.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
| Наступна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
1 листопада 1989 року о. Олександр Мілевський склав першу консекрацію в Римі до паллотинського ордену. Після добудови придбаний будинок на Мальованці став центром паллотинського життя у Житомирі. У 1990-1991 роках з Польщі в Житомир приїхали інші паллотини. Завдяки зусиллям парафіянина Антона Свідерського 28 березня 1995 року на Мальованці було зареєстровано парафію, присвячену Божому Милосердю.
Після повернення в Житомир 1995 року о. Олександра Мілевського SAC розпочалось спорудження каплиці на Мальованці. 6 травня 1997 року єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудовану у паллотинському будинку каплицю. 2003 року парафію Божого Милосердя офіційно було передано паллотинам.
Каплицю у Житомирі на Мальованці обслуговують оо.-паллотини (товариство Католицького Апостольства), працюють також сс.-паллотинки (згромадження Сестер Католицького Апостольства). Завершується будівництво та оснащення іншої паллотинської святині на Мальованці - костелу Божого Милосердя.
У Житомирі є також вже згаданий собор св. Софії, що нині є співкафедральним, костели св. Яна з Дуклі, опікуватись яким на початку 90-х років починали саме паллотини, св. Вацлава, а також каплиці св. Андрія Апостола, Навернення св. Ап. Павла, св. Станіслава на цвинтарі, в монастирі бенедиктинок та колишня св. Миколая.
Костели і каплиці України