ЖИТОМИР. Співкафедральний собор святої Софії (Зофії) (1737 - 1746). Житомирська обл., Житомирський р-н

10014 Житомир,
вул. Кафедральна, 2
+380 (41) 237-30-53,
f.b.: 269385246412727

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році Житомир став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. Нині є обласним центром з населенням майже 265 тисяч мешканців.

Перший дерев'яний костел Діви Марії знищили татари ще у XV столітті.

Після перенесення столиці Києвської дієцезії у Житомир на місці колишнього храму у 1724-1737 роках коштом єпископа Київського і Чернігівського Самуеля Яна Ожги було споруджено катедру та освячено 1737 року під титулом Zaśnięcia Пресвятої Діви Марії. Проте внаслідок допущених конструктивних помилок невдовзі її розібрали до фундаменту. У 1737-1746 роках коштом знову ж таки єпископа Яна Ожги було споруджено новий мурований кафедральний храм. 1751 року його консекрував єпископ Каетан Ігнатій Солтик.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 24
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: січень, 25
2004 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова;

У 1768р. катедру спалили разом з містом царські війська за участь у Барській конфедерації, проте 1769 року храм відбудував єпископ-помічника Антоній Горчинський. Протягом 1789-1796 років відбувся капітальний ремонт святині, добудовано дві каплиці. У 1800-1801 роках за кошти єпископа Кацпера Цецішовського через поганий технічний стан будівлі храму стіни розібрали до вікон і зробили новий дах, але вже без купола; збудовано було також новий хор і встановлено новий орган, перебудовано фасад. У 1805 році катедру консекровано під титулом святої Софії, мучениці. У 1937-1941 роках святиня була закрита і перетворена на архів. 1975 року здійснено ремонт собору. З 1977 року у костелі працював майбутній єпископ (Києво-)Житомирський о. Ян Пурвінський. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри. Собор має орган, встановлений ще 1897 року та частково врятований від знищення.

Співкафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці з ордену св. Бенедикта (бенедиктинки), із згромадження Сестер Божественного Відкупителя, із згромадження Сестер від Ангелів.

Окрім катедри місто має ще кілька римсько-католицьких святинь: костели св. Йоана, св. Вацлава та інші.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ







2014. 05.15 Єпископ Віталій Скомаровський, призначений Луцьким ординарієм, під час відпустової Меси подякував Богу за роки служіння в Київсько-Житомирській дієцезії та уділив Таїнство Миропомазання понад двом десяткам осіб; 06.07 Єпископ Ян Пурвінський за участю єпископа Віталія Скомаровського висвятив на священників оо. Романа Безшкурого з Житомира, Павла Білошицького, Владислава Журавського і Вадима Русаловського з Коростеня, Віталія Квапіша з Новограда-Волинського та на диякона семінариста Артура Томашевського з Бердичева; 06.14 Архієпископ Петро Мальчук у співслужінні єпископа Яна Пурвінського очолив урочистості з нагоди 25-річчя повернення сестер Згромадження (Слуг) Ісуса в Україну; 11.19 Єпископ Ян Пурвінський відправив подячну Святу Месу з нагоди свого 80-річчя, в якій взяли участь архієпископ Мальчук та єпископи Дубравський, Бернацький, Скомаровський та Бучек;

2015. 05.15 Архієпископ Петро Мальчук у співслужінні єпископа Яна Пурвінського очолив відпустові урочистості на честь покровительки парафії; 06.20 Архієпископ Мальчук висвятив о. Артура Томашевського з Бердичева на пресвітера, а семінариста Ярослава Котвицького з Потіївки - на диякона; 08.26 Архієпископ Петро очолив Літургію, під час якої с. Олена Ревчук із ордену Сестер від Ангелів склала вічні обітниці; 09.08 Архієпископ Мальчук у співслужінні з єпископами Широкорадюком та Дубравським очолив Месу з нагоди 25-річчя монашества сестер-серцянок Регіни та Юлії Ходаківської, Антоніни Свідерської та Зофії Венгловської;

2016. 03.04 Урочистість 25-річчя єпископських свячень владики Пурвінського за участю архієпископа Мальчука, єпископів Бернацького, Дубравського, Широкорадюка, Скомаровського, Малого, Пиля і Бучека, а також архієпископа Кондрусевича і єпископа Дзємянка з Білорусі та єпископа Павловскі з Латвії; 05.29 Єпископ Ян Пурвінський очолив заупокійну Святу Месу за душу с.п. архієпископа Петра Геркуляна Мальчука, тіло якого привезли в катедру; 06.25 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті за участю єпископа Яна Пурвінського висвятив трьох дияконів на священників, а семінариста - на диякона; 11.20 Єпископ Ян Пурвінський у співслужінні єпископа Віталія Скомаровського очолив урочисту Месу, під час якої дякував Богу за 82 роки свого життя;

2017. 05.20 Президентський міністр РП Адам Квятковський вручив у катедрі єпископу Яну Пурвінському Командорський Хрест із Зіркою Ордену Заслуги Республіки Польща; 06.23 Єпископ Скомаровський у співслужінні єпископа-емерита Пурвінського та єпископа-номінанта Кривицького очолив Месу, під час якої рукоположив в священники о. Сергія Кагановича з Житомира; 07.01 УРОЧИСТЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄПИСКОПА ВІТАЛІЯ КРИВИЦЬКОГО ДО ЖИТОМИРСЬКОЇ КАТЕДРИ (за участю єпископа Яна Пурвінського); 08.19 Меса під проводом єпископа Кривицького у співслужінні з єпископом Пурвінським та архієпископом Вірбаласом SJ з Литви, який висвятив на священника диякона-єзуїта Віталія Осмоловського із Житомира; 08.26 Єпископ Пурвінський у співслужінні з єпископами Кривицьким, Дубравським та Скомаровським очолив Месу з нагоди 40-річчя свого служіння в Україні; 10.26 Єпископ Віталій Кривицький освятив приміщення бюро польського душпастирства, яке працює при катедрі; 11.19 Єпископ Віталій Кривицький очолив Службу, під час якої дякували Богу за 83 роки життя єпископа Яна Пурвінського;


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.