|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
10014 Житомир,
вул. Кафедральна, 2
+380 (41) 237-30-53,
f.b.: 269385246412727
Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.
Після перенесення столиці Києвської дієцезії у Житомир на місці колишнього храму у 1724-1737 роках коштом єпископа Київського і Чернігівського Самуеля Яна Ожги було споруджено катедру та освячено 1737 року під титулом Zaśnięcia Пресвятої Діви Марії. Проте внаслідок допущених конструктивних помилок невдовзі її розібрали до фундаменту. У 1737-1746 роках коштом знову ж таки єпископа Яна Ожги було споруджено новий мурований кафедральний храм. 1751 року його консекрував єпископ Каетан Ігнатій Солтик.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
| Наступна дата: травень, 19 | |
| 1761 | - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті; |
| 1924 | - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині; |
| 1929 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1930 | - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині; |
| 1939 | - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині; |
| 1997 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині; |
| 2013 | - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест; |
У 1768р. катедру спалили разом з містом царські війська за участь у Барській конфедерації, проте 1769 року храм відбудував єпископ-помічника Антоній Горчинський. Протягом 1789-1796 років відбувся капітальний ремонт святині, добудовано дві каплиці. У 1800-1801 роках за кошти єпископа Кацпера Цецішовського через поганий технічний стан будівлі храму стіни розібрали до вікон і зробили новий дах, але вже без купола; збудовано було також новий хор і встановлено новий орган, перебудовано фасад. У 1805 році катедру консекровано під титулом святої Софії, мучениці. У 1937-1941 роках святиня була закрита і перетворена на архів. 1975 року здійснено ремонт собору. З 1977 року у костелі працював майбутній єпископ (Києво-)Житомирський о. Ян Пурвінський. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри. Собор має орган, встановлений ще 1897 року та частково врятований від знищення.
Співкафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці з ордену св. Бенедикта (бенедиктинки), із згромадження Сестер Божественного Відкупителя, із згромадження Сестер від Ангелів.
Окрім співкатедри місто має костели св. Яна з Дуклі, св. Вацлава, Божого Милосердя, а також каплиці Божого Милосердя, св. Андрія Апостола, Навернення св. Ап. Павла, св. Станіслава на цвинтарі, в монастирі бенедиктинок та колишню св. Миколая.
Головна сторінка