ŻYTOMIERZ. Kościół konkatedralny p.w. św. Zofii (Sofii) (1737 - 1746). Żytomierski obw., Żytomierzski r-n

10014 Житомир,
вул. Кафедральна, 2
+380 (41) 237-30-53,
f.b.: 269385246412727

Вважається, що Житомир засновано близько 884 року, хоча перша писемна згадка про нього датується 1240 роком. Магдебурзьке право отримав у 1432-1444 роках. У 1804 році став адміністративним центром Волинської губернії. Статус міста - з 1884 року. 1545 року тут проживало шість сотень осіб, 1897 року - 66 тисяч, нині - понад 261 тисяча осіб. Є обласним центром.

Після перенесення столиці Києвської дієцезії у Житомир на місці колишнього храму у 1724-1737 роках коштом єпископа Київського і Чернігівського Самуеля Яна Ожги було споруджено катедру та освячено 1737 року під титулом Zaśnięcia Пресвятої Діви Марії. Проте внаслідок допущених конструктивних помилок невдовзі її розібрали до фундаменту. У 1737-1746 роках коштом знову ж таки єпископа Яна Ожги було споруджено новий мурований кафедральний храм. 1751 року його консекрував єпископ Каетан Ігнатій Солтик.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 06
1822	- висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1929	- освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001	- отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010	- єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013	- архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Następna data: październik, 07
1742	- у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765	- дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1804	- У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський;
1826	- новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1900	- освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського;
1927	- освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині;
1928	- о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931	- освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934	- урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині;
1955	- у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995	- костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997	- єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999	- єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014	- єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018	- єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019	- єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023	- єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

У 1768р. катедру спалили разом з містом царські війська за участь у Барській конфедерації, проте 1769 року храм відбудував єпископ-помічника Антоній Горчинський. Протягом 1789-1796 років відбувся капітальний ремонт святині, добудовано дві каплиці. У 1800-1801 роках за кошти єпископа Кацпера Цецішовського через поганий технічний стан будівлі храму стіни розібрали до вікон і зробили новий дах, але вже без купола; збудовано було також новий хор і встановлено новий орган, перебудовано фасад. У 1805 році катедру консекровано під титулом святої Софії, мучениці. У 1937-1941 роках святиня була закрита і перетворена на архів. 1975 року здійснено ремонт собору. З 1977 року у костелі працював майбутній єпископ (Києво-)Житомирський о. Ян Пурвінський. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри. Собор має орган, встановлений ще 1897 року та частково врятований від знищення.

Співкафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. Працюють черниці з ордену св. Бенедикта (бенедиктинки), із згромадження Сестер Божественного Відкупителя, із згромадження Сестер від Ангелів.