|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
13413 Стара Котельня
Під назвами Котельний, Котельниця, Котельнич, Котельня поселення багато разів згадується у літописах 1138-1169 років, є згадки також у XVI і XVII століттях. Була містечком та центром волості. 1870 року тут проживало 844 мешканців, 1885 року - 1332, 1897 року - 3183, 1906 року - 3023, нині село нараховує лише 1300 осіб. Входило до Андрушівського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Перший (ймовірно, дерев'яний) костел існував у Котельні у XVII столітті. А наступний і вже мурований храм із каплицями і захристією було споруджено на місці колишнього у 1781-1783 роках коштом місцевого власника Антонія Прушинського (фундаційний акт, датований 17 березня 1781 року, затверджено Київською курією 25 квітня). Парафію ж заснували у 1782 році, виділивши її із житомирської, а метричні книги велись від 1783 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
| Następna data: maj, 18 | |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1899 | - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині; |
| 1991 | - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри; |
| 1996 | - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним; |
| 2000 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді; |
| 2002 | - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 2003 | - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського; |
| 2007 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської; |
| 2021 | - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові; |
1 листопада 1783 року новозбудований костел в Котельні освятив під титулом святих Антонія Падуанського і Яна Непомуцького житомирський канонік о. Михайло Кінарович за згодою церковної влади від 24 жовтня. Храм мав три дерев'яних вівтарі, головний з яких містив мальований на полотні образ св. Антонія, а також муровану дзвіницю на прикостельному цвинтарі із двома дзвонами. Принаймні, від 30-х років костел у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії подається під титулом лише cв. Антонія Падуанського. В середині ХІХст. парафію обслуговував о. Йосиф Лавіцький, і мала вона тоді каплиці на цвинтарі та в Анрушівці (остання перестала згадуватись із 70-х років).
У 1857-1859 роках в Котельні служив настоятелем майбутній єпископ о. Кирило Любовидзький. У 80-х - 90-х роках XIXст. до двох з половиною тисяч вірян перебувало під опікою адміністратора о. Людвика Козловського. В період перед І світовою війною і після неї (принаймні, до 1925 року) парафію чисельністю від трьох до чотирьох тисяч вірних адміністрував о. Павло Велік. У 30-х роках ХХ століття радянська влада костел зачинила.
У 90-х роках ХХ століття суттєво зруйнований храм у Котельні повернули римо-католикам. Його спочатку обслуговували священники Житомирської катедри, потім із житомирської парафіїсв. Яна з Дуклі, а нині ним та місцевими вірянами опікуються дієцезіальні священники з парафії св. Власа в Андрушівці. Костел внаслідок істотних знищень, завданих радянською владою, досі продовжують ремонтувати. 2021 року за грантові кошти Британської Ради «Активні громадяни» встановили підсвітку святині. 17 червня 2023 року було освячено реконструйовану дзвіницю.
Strona główna