Карпівці вважаються заснованими 1714 року. На початку ХХ століття тут проживало понад дві з половиною тисячі мешканців, нині село має лише півтори тисячі осіб.
Входило до Чуднівського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Чуднові. Від 1790 року у Карпівцях існувала дерев'яна
каплиця, яку 1824 року коштом родини місцевих власників Карвіцьких замінили мурованою святинею. Від 1801 року була також дерев'яна каплиця на кладовищі, споруджена
Яном Карвіцьким.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Фактично, каплиця у Карпівцях була невеликим костелом, збудованим за взірцем храму Пресвятої Трійці Євангелістсько-Аугсбурської Церкви у Варшаві (1777-1781рр.,
архітектор - Шимон Цуг, який, зокрема, працював також на Волині). Існує також інформація, що карпівська святиня могла постати раніше, а саме 1800 року, за життя поміщика
Яна Карвіцького (помер 1810 року) та архітектора Шимона Цуга (помер 1807 року). У складі чуднівської парафії каплиця згадується, принаймні, від 1830 року. 'Słownik geograficzny
Królestwa Polskiego' 1882 року вважає, що богослужіння в ній не проводяться від 1873 року, проте її подають всі схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, аж до останнього у 1925
році. Відомо також, що на початку ХХст. чисельність вірян у селі перевищила 130 осіб.
Храм Пресвятої Трійці у Варшаві. Джерело фотознімка: Козарський
У радянські часи каплицю у Карпівцях, за свідяченнями старожилів, 'розібрали до останнього камінчика'. Сформована 2001 року місцева спільнота римо-католиків спочатку
послуговувалась приватним будинком, але потім взяла в оренду колишній магазин, в якому облаштувала каплицю. Карпівці обслуговують францисканці (орден Братів Менших) із
парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові.
Головна сторінка