БАРАШІ. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1795). Житомирська обл., Звягельський р-н

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 20
1850 - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907 - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956 - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018 - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
Наступна дата: травень, 21
1721 - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці;
1814 - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ;
1846 - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський;
1910 - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині;
1997 - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині;
2011 - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон;
1796 - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині;
Проект перебудови костелу.
Джерело фотознімка: Nikolay.sinitskiy

У 1905 році постав парафіяльний будинок. Принаймні, вже 1906 року Бараші були однією із двох філій пулинської парафії, яку обслуговував вікарій о. Франциск Вехецький, а від 1911 року стали самостійною парафією під опікою у 1914 році адміністратора о. Станіслава Бартошевича (чисельністю майже 2700 вірян). Після І світової війни кількість вірних в парафії зросла до близько 3700 осіб. У 1917-1920 роках її адміністрував о. Телесфор Кавчинський, у 1921-1923 посада адміністратора була вакантною, а 1925 року нею опікувався о. Василь Сьцісло із парафії в Ємільчиному.

Барашівський костел мав три вівтарі - головний (із образами Матері Божої Непорочного Зачаття і Матері Божої Святого Розарію) та бічні, один з яких містив ікони Матері Божої Неперервного Заступництва іа Матері Божої Ангельської, а інший - статую св. Антонія, що закривалась образом св. Йоана Хрестителя, та ікону св. Петра в кайданах. Біля храму була дзвіниця із чотирма дзвонами. У 1928 році віряни своїм коштом виготовили проект перебудови святині, проте радянська влада не дозволила його реалізувати. Більше того, 1935 року костел було зруйновано.

Колишній храм у Барашах інколи титулують св. Антонієм, що, швидше за все, пов'язано з тим, що нині римо-католики Барашів послуговуються пристосованою каплицею св. Антонія.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми