БАРАШІ. Колишній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1795). Житомирська обл., Звягельський р-н

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 17
1884 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Вежхлейський, похований у крипті Львівської катедри;
1978 - в парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Едвард Кава;
1982 - висвячений на священника у Будапешті (Угорщина) майбутній єпископ Антал Майнек, ординарій Мукачівський;
2001 - кардинал Мар'ян Яворський відправив першу післявоєнну Службу Божу у храмі св. Миколая у Куликові на Львівщині;
2004 - єпископ Станіслав Падевський відкрив та освятив у храмі св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха;
2010 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович за участю єпископів Броніслава Бернацького, Петра Мальчука та Леоніда Дубравського консекрував нову каплицю св. Мартина в Єпаторії в Криму;
Наступна дата: квітень, 18
2000 - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя;
Проект перебудови костелу
Проект перебудови костелу
Фотознімок: Nikolay.sinitskiy

У 1905 році постав парафіяльний будинок. Принаймні, вже 1906 року Бараші були однією із двох філій пулинської парафії, яку обслуговував вікарій о. Франциск Вехецький, а від 1911 року стали самостійною парафією під опікою у 1914 році адміністратора о. Станіслава Бартошевича (чисельністю майже 2700 вірян). Після І світової війни кількість вірних в парафії зросла до близько 3700 осіб. У 1917-1920 роках її адміністрував о. Телесфор Кавчинський, у 1921-1923 посада адміністратора була вакантною, а 1925 року нею опікувався о. Василь Сьцісло із парафії в Ємічиному.

Барашівський костел мав три вівтарі - головний (із образами Матері Божої Непорочного Зачаття і Матері Божої Святого Розарію) та бічні, один з яких містив ікони Матері Божої Неперервного Заступництва іа Матері Божої Ангельської, а інший - статую св. Антонія, що закривалась образом св. Йоана Хрестителя, та ікону св. Петра в кайданах. Біля храму була дзвіниця із чотирма дзвонами. У 1928 році віряни своїм коштом виготовили проект перебудови святині, проте радянська влада не дозволила його реалізувати. Більше того, 1935 року костел було зруйновано.

Колишній храм у Барашах інколи титулують св. Антонієм, що, швидше за все, пов'язано з тим, що нині римо-католики Барашів послуговуються пристосованою каплицею св. Антонія.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.