BARASZE. Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1795). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

11255 Бараші

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: marzec, 05
1777 - єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині санктуарієм Матері Божої Тартаківської;
2017 - впроваджено мощі св. Йоана Павла ІІ до костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;
Następna data: marzec, 06
1932 - колишній єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський помер у своєму помешканні у Вільнюсі, поховали у крипті Вільнюської архікатедри;
Проект перебудови костелу
Проект перебудови костелу
Zdjęcie: Nikolay.sinitskiy

У 1905 році постав парафіяльний будинок. Принаймні, вже 1906 року Бараші були однією із двох філій пулинської парафії, яку обслуговував вікарій о. Франциск Вехецький, а від 1911 року стали самостійною парафією під опікою у 1914 році адміністратора о. Станіслава Бартошевича (чисельністю майже 2700 вірян). Після І світової війни кількість вірних в парафії зросла до близько 3700 осіб. У 1917-1920 роках її адміністрував о. Телесфор Кавчинський, у 1921-1923 посада адміністратора була вакантною, а 1925 року нею опікувався о. Василь Сьцісло із парафії в Ємічиному.

Барашівський костел мав три вівтарі - головний (із образами Матері Божої Непорочного Зачаття і Матері Божої Святого Розарію) та бічні, один з яких містив ікони Матері Божої Неперервного Заступництва іа Матері Божої Ангельської, а інший - статую св. Антонія, що закривалась образом св. Йоана Хрестителя, та ікону св. Петра в кайданах. Біля храму була дзвіниця із чотирма дзвонами. У 1928 році віряни своїм коштом виготовили проект перебудови святині, проте радянська влада не дозволила його реалізувати. Більше того, 1935 року костел було зруйновано.

Колишній храм у Барашах інколи титулують св. Антонієм, що, швидше за все, пов'язано з тим, що нині римо-католики Барашів послуговуються пристосованою каплицею св. Антонія.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: