|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
11255 Бараші
Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.
У 1795 році в Барашах у центрі села на теренах древнього городища місцевий землевласник Йосиф Урбановський збудував власним коштом дерев'яний костел, який, принаймні, від середини XIX століття був філіальною святинею парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах. У 1900 році храм обшили ззовні і всередині струганими дошками і пофарбували в синій колір.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1905 році постав парафіяльний будинок. Принаймні, вже 1906 року Бараші були однією із двох філій пулинської парафії, яку обслуговував вікарій о. Франциск Вехецький, а від 1911 року стали самостійною парафією під опікою у 1914 році адміністратора о. Станіслава Бартошевича (чисельністю майже 2700 вірян). Після І світової війни кількість вірних в парафії зросла до близько 3700 осіб. У 1917-1920 роках її адміністрував о. Телесфор Кавчинський, у 1921-1923 посада адміністратора була вакантною, а 1925 року нею опікувався о. Василь Сьцісло із парафії в Ємільчиному.
Барашівський костел мав три вівтарі - головний (із образами Матері Божої Непорочного Зачаття і Матері Божої Святого Розарію) та бічні, один з яких містив ікони Матері Божої Неперервного Заступництва іа Матері Божої Ангельської, а інший - статую св. Антонія, що закривалась образом св. Йоана Хрестителя, та ікону св. Петра в кайданах. Біля храму була дзвіниця із чотирма дзвонами. У 1928 році віряни своїм коштом виготовили проект перебудови святині, проте радянська влада не дозволила його реалізувати. Більше того, 1935 року костел було зруйновано.
Колишній храм у Барашах інколи титулують св. Антонієм, що, швидше за все, пов'язано з тим, що нині римо-католики Барашів послуговуються пристосованою каплицею св. Антонія.
Strona główna