|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
11200 Ємільчине,
вул. Миру, 69,
+380 (4149) 212-82,
f.b.: 719002846723064
Межирічка вперше згадується письмово 1585 роком. Від 1812 року містечко належало Федору Уварову, який перейменував його на Емільчин(о) на честь доньки Емілії. З 1923 року - районний центр, 1944 року перейменоване на Ємільчине, з 1957 року - селище (міського типу), 2020 року перейшло до Звягельського району. 1906 року тут проживало 1835 мешканців, нині - близько 6600 осіб.
Католики латинського обряду Емільчина належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Звягелі. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1830-1831 років є згадка про якусь емільчинську каплицю у складі цієї парафії, проте вже, принаймні, 1852 року вона відсутня. У 1908-1909 роках коштом місцевих вірних у містечку завдяки зусиллям звягельського настоятеля о. Владислава Ляховича збудували мурований храм.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
Схематизми Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із другого десятиліття ХХст., подають костел в Емільчині під титулом Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги. У 1911 році емільчинська спільнота вірян разом із римо-католиками сусідніх сіл виділилась із звягельської парафії та перед І світовою війною, нараховуючи понад три з половиною тисячі осіб, обслуговувалась адміністратором о. Станіславом Ганським. Від 1921 року емільчинську парафію, чисельність якої збільшилась до понад чотирьох з половиною тисяч вірних, адміністрував о. Василь Сьцісло.
У 1934 році радянська влада відібрала в емільчинських римо-католиків їхній костел та стала використовувати його як складське приміщення, проте, ймовірно, під час ІІ світової війни він знову запрацював як культова споруда. Протягом 40-х - 50-х років храм знову намагались зачинити, а спільноту - розпустити, але вдалось це зробити лише 1961 року. Святиня черговий раз стала складом. У 1989 році римо-католикам Ємільчиного повернули їхній костел, який вони освятили під титулом св. Ап. Матвія. 20 вересня 2009 року відбулося відзначення 100-річчя храму за участю єпископа Станіслава Широкорадюка OFM, а 21 вересня 2024 року святкування 115-річчя костелу очолив єпископ Олександр Язловецький.
Вірян в Ємільчиному та ще кількох селах обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка