ТОРЧИН. Костел св. Максиміліана Кольбе (1995 - 1999). Житомирська обл., Житомирський р-н

12510 Торчин,
вул. Соборна, 2-А

Вважається, що назва села походить від тюркомовних племен торків, які в XI-XIII століттях захищали південні рубежі Київської Русі, а саме село постало у першій половині XIV століття. У 80-х роках ХІХст. у Торчині проживало півтисячі мешканців, наприкінці цього століття - вже удвічі більше, а нині - вісім сотень. Село входило до Коростишівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Місцеві римо-католики раніше не мали своєї святині. У пострадянські часи вони збирались на богослужіння спочатку у приватних будинках, а потім - у тимчасовій каплиці. 1991 року тут було засновано парафію та призначено її першого настоятеля.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 13
1842 - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1897 - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
2008 - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
Наступна дата: вересень, 14
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;

Торчинська парафія 10 листопада 1993 року отримала земельну ділянку під спорудження храму, яку освятили 14 серпня 1995 року. А новозбудований мурований костел 14 серпня 1999 року консекрував під титулом св. Максиміліана Кольбе єпископ Київсько-Житомирський Ян Пурвінський. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.