13100 Любар,
вул. Костельна, 36А,
+380 (4147) 217-48
Попередник Любара Болохів згаданий в Іпатіївському літописі 1150 року. У 1340-1386рр. поселенням володів Любарт Гедимінович, волинський і галицький князь, тому воно мало назву Любартів, пізніше - Любар. 1579 року вперше названо містом, наприкінці XVIст. отримало магдебурзьке право. З 1797р. Любар був центром волості, від 1923р. - райцентром (за винятком 1962-1965рр.), а 2020 року увійшов до Житомирського району. 1798 року тут проживало 4556 мешканців, 1860 року - 7102, 1897 року - 12507, 1913 року - понад 14000, 1926 року - 11752, нині - понад 2000 осіб. Від 1924 року є селищем (міського типу).
Костельно-монастирський комплекс домініканців у Любартові 25 листопада 1630 року фундувала родина місцевих власників - Станіслав Любомирський та його дружина Софія (з Островських). Після спорудження дерев'яних будівель заснування парафії та монастиря відбулось 24 лютого 1634 року. Домініканці отримали село Филинці та інше забезпечення діяльності. Проте храм св. Архангела Михаїла разом із монастирем знищили козаки Богдана Хмельницького у 1648 році.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Ймовірно, що з другої половини XVIIст. домініканський монастир разом із святинею було (в якомусь вигляді) відновлено на правобережній частині Любара, що залишилась під контролем Речі Посполитої, бо є дані про служіння тут кількох домініканців у ті часи. Проте будівництво сучасного мурованого костелу розпочали лише 1752 року з фундації Любомирських, здійсненої того ж року. 4 серпня 1765 року храм консекрував єпископ Йосиф Залуський під титулом свв. Михаїла та (на прохання фундаторів) Йоана Непомуцького. Храм мав п'ять дерев'яних вівтарів та два чудотворні образи: Матері Божої Ченстоховської (подарований єпископом Залуським і визнаний чудотворним 8 листопада 1756 року) в головному вівтарі та Розіп'ятого Спасителя, урочисто впроваджений 3 травня 1754 року до капличного вівтаря (належав Якову Новіцькому із села Гринівці). 1777 року парафія обіймала майже чотири десятки населених пунктів, але нараховувала лише 1670 вірян.
У 1836 році парафія у Любарі мала каплиці у Великій Волиці, Вигнанці, Вищикусах (від 1961р. - Веселка), Кириївці, Мотовилівці, Мотрунках, Новій Чарториї, Пединці і Северинах. У 50-х роках її обслуговував настоятель о. Климентій Седлецький OP, Нова Чартория стала філією, а каплиці у Кириївці та Мотрунках вже не згадуються. 8 листопада 1864 року царська влада ліквідувала домініканський монастир, храм перейшов до дієцезіальних священників. Від 70-х років ХІХст. до першого десятиліття ХХст. за настоятеля о. Адальберта Бжезинського парафія налічувала від 2100 до майже 4000 вірян, втратила філію у Новій Чарториї, проте отримала нову - у Великій Волиці (каплиці залишились лише у Вищикусах, Мотовилівці, Пединці та мурована цвинтарна у Любарі). О. Бжезинського замінив адміністратор о. Ігнатій Голинський, який прослужив тут, принаймні, до 1925 року.
У 1934 року костел у Любарі радянська влада зачинила, проте він знову запрацював під час німецької окупації. 17 липня 1945 року у храмі відбулось останнє перед повторним закриттям богослужіння. Святиню вважали аварійною, вона пустувала та слугувала звалищем відходів. Наприкінці 1980-х років римо-католикам вдалось її повернути та розпочати ремонт вцілілої частини. 14 жовтня 1989 року частково відремонтований храм було освячено під титулом свв. Архангела Михаїла і Домініка.
Парафію у Любарі обслуговують дієцезіальні священники, із жовтня 1993 року працюють черниці-йосифітки (згромадження Сестер св. Йосифа), які проживають у Новому Любарі.
Костели і каплиці України