ЛЕБЕДІВКА (Слобода-Чернецька). Костел св. Станіслава єп. мч (1925 - 1927). Житомирська обл., Звягельський р-н

11784 Лебедівка,
вул. 40-річчя Перемоги, 1

Село Лебедівка, яке до 1961 року називалось Слобода-Чернецька, помилково вважається заснованим 1890 року, хоча вже 1805 року у ньому існувала римсько-католицька каплиця. У селі проживали переважно поляки. У жовтні 1935 року звідси до Харківської області було виселено 16 польських родин (94 особи), проте пізніше тут стали селитись українці з Черкаської області. Нині чисельність місцевого населення не перевищує трьох сотень.

Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Новограді-Волинському (нині - Звягель). 1805 року у Слободі-Чернецькій коштом Максиміліана Яблоновського (місцевого землевласника?) було споруджено філіальну дерев'яну каплицю Преображення Господнього (ймовірно, на кладовищі). А, принаймні, від 1852 року тут вже існувала окрема парафіяльна філія, яку обслуговував вікарій о. Йосиф Осмольський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 04
1736 - костел Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині консекрував єпископ Самуїл Гловінський;
1765 - новозбудовану каплицю св. Архангела Михаїла в Шельвові на Волині освятив настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Конюхах о. Андрій Камоцький;
1799 - єпископ Каспер Цецішовський консекрував відремонтований храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані на Рівненщині;
1989 - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Яворський;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований костел cв. Антонія у Глібовичах на Львівщині;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу cв. Анни у Полонному на Хмельниччині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
Наступна дата: вересень, 05
1772 - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині;
1790 - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині;
1992 - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський;
2011 - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті;
2020 - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії Зебжидовській біля Кракова;
- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині;
- храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру;
Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

У 1911 році у Слободі-Чернецькій постала самостійна парафія, яку 1914 року адміністрував о. Фердинанд Лішевський, маючи під своєю духовною опікою майже 4800 вірян, що проживали також у сусідніх селах. Принаймні, у 1920-1925 роках парафію обслуговував адміністратор о. Франциск Будзінський, а чисельність вірних тоді поступово зросла до 5800 осіб. Можливо, саме завдяки його зусиллям у 1925-1927 роках тут збудували сучасний дерев'яний костел (майстер - Свідерський із синами). Деякі джерела помилково датують храм 1920 роком, проте останній схематизм Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року, як і попередні 1921 і 1923 років, ще подає у Слободі-Чернецькій стару каплицю. Окрім того, серед старожилів побутує сумнівна легенда, що дозвіл на спорудження святині 1920 року підписав сам Ленін.

Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

У 1935 році (чи навіть раніше) храм у Слободі-Чернецькій зачинили (вежі зруйнували), в ньому влаштували зерносховище. Проте під час ІІ світової війни святиня знову запрацювала. У пострадянський час Лебедівкою опікувались о. Станіслав Щипта, який навіть якийсь час тут проживав, а також о. Роман Янковський та майбутній єпископ о. Ян Пурвінський. Пізніша історія парафії пов'язана із о. Вікентієм Вітко, за якого відбулось її відродження та відбудова костелу.

Джерело фотознімка: Tania Barabashchuk

Нині Лебедівкою опікуються дієцезіальні священники з парафії Христа Царя Всесвіту у Pdzutks.

Джерело фотознімка: Tania Barabashchuk
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми