|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
11784 Лебедівка,
вул. 40-річчя Перемоги, 1
Село Лебедівка, яке до 1961 року називалось Слобода-Чернецька, помилково вважається заснованим 1890 року, хоча вже 1805 року у ньому існувала римсько-католицька каплиця. У селі проживали переважно поляки. У жовтні 1935 року звідси до Харківської області було виселено 16 польських родин (94 особи), проте пізніше тут стали селитись українці з Черкаської області. Нині чисельність місцевого населення не перевищує трьох сотень.
Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Новограді-Волинському (нині - Звягель). 1805 року у Слободі-Чернецькій коштом Максиміліана Яблоновського (місцевого землевласника?) було споруджено філіальну дерев'яну каплицю Преображення Господнього (ймовірно, на кладовищі). А, принаймні, від 1852 року тут вже існувала окрема парафіяльна філія, яку обслуговував вікарій о. Йосиф Осмольський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
| Наступна дата: листопад, 11 | |
| 1729 | - освячено новоспоруджений тринітарський костел св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1863 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський; |
| 1923 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського; |
| 1928 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1992 | - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині; |
| 1994 | - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
| 2000 | - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2004 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина; |
| 2019 | - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії; |
| 2020 | - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі; |
| 2021 | - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій; |
У 1911 році у Слободі-Чернецькій постала самостійна парафія, яку 1914 року адміністрував о. Фердинанд Лішевський, маючи під своєю духовною опікою майже 4800 вірян, що проживали також у сусідніх селах. Принаймні, у 1920-1925 роках парафію обслуговував адміністратор о. Франциск Будзінський, а чисельність вірних тоді поступово зросла до 5800 осіб. Можливо, саме завдяки його зусиллям у 1925-1927 роках тут збудували сучасний дерев'яний костел (майстер - Свідерський із синами). Деякі джерела помилково датують храм 1920 роком, проте останній схематизм Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року, як і попередні 1921 і 1923 років, ще подає у Слободі-Чернецькій стару каплицю. Окрім того, серед старожилів побутує сумнівна легенда, що дозвіл на спорудження святині 1920 року підписав сам Ленін.
У 1935 році (чи навіть раніше) храм у Слободі-Чернецькій зачинили (вежі зруйнували), в ньому влаштували зерносховище. Проте під час ІІ світової війни святиня знову запрацювала. У пострадянський час Лебедівкою опікувались о. Станіслав Щипта, який навіть якийсь час тут проживав, а також о. Роман Янковський та майбутній єпископ о. Ян Пурвінський. Пізніша історія парафії пов'язана із о. Вікентієм Вітко, за якого відбулось її відродження та відбудова костелу.
Нині Лебедівкою опікуються дієцезіальні священники з парафії Христа Царя Всесвіту у Pdzutks.
Головна сторінка