ЛЕБЕДІВКА (Слобода-Чернецька). Костел св. Станіслава єп. мч (1925 - 1927). Житомирська обл., Звягельський р-н

11784 Лебедівка,
вул. 40-річчя Перемоги, 1

Село Лебедівка, яке до 1961 року називалось Слобода-Чернецька, помилково вважається заснованим 1890 року, хоча вже 1805 року у ньому існувала римсько-католицька каплиця. У селі проживали переважно поляки. У жовтні 1935 року звідси до Харківської області було виселено 16 польських родин (94 особи), проте пізніше тут стали селитись українці з Черкаської області. Нині чисельність місцевого населення не перевищує трьох сотень.

Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Новограді-Волинському (нині - Звягель). 1805 року у Слободі-Чернецькій коштом Максиміліана Яблоновського (місцевого землевласника?) було споруджено філіальну дерев'яну каплицю Преображення Господнього (ймовірно, на кладовищі). А, принаймні, від 1852 року тут вже існувала окрема парафіяльна філія, яку обслуговував вікарій о. Йосиф Осмольський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 09
1923 - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер;
1933 - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау;
1995 - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття;
Наступна дата: грудень, 10
1769 - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
2016 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2017 - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019 - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;
Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

У 1911 році у Слободі-Чернецькій постала самостійна парафія, яку 1914 року адміністрував о. Фердинанд Лішевський, маючи під своєю духовною опікою майже 4800 вірян, що проживали також у сусідніх селах. Принаймні, у 1920-1925 роках парафію обслуговував адміністратор о. Франциск Будзінський, а чисельність вірних тоді поступово зросла до 5800 осіб. Можливо, саме завдяки його зусиллям у 1925-1927 роках тут збудували сучасний дерев'яний костел (майстер - Свідерський із синами). Деякі джерела помилково датують храм 1920 роком, проте останній схематизм Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року, як і попередні 1921 і 1923 років, ще подає у Слободі-Чернецькій стару каплицю. Окрім того, серед старожилів побутує сумнівна легенда, що дозвіл на спорудження святині 1920 року підписав сам Ленін.

Джерело фотознімка: facebook.com/ukrainaincognita

У 1935 році (чи навіть раніше) храм у Слободі-Чернецькій зачинили (вежі зруйнували), в ньому влаштували зерносховище. Проте під час ІІ світової війни святиня знову запрацювала. У пострадянський час Лебедівкою опікувались о. Станіслав Щипта, який навіть якийсь час тут проживав, а також о. Роман Янковський та майбутній єпископ о. Ян Пурвінський. Пізніша історія парафії пов'язана із о. Вікентієм Вітко, за якого відбулось її відродження та відбудова костелу.

Фотознімок: Tania Barabashchuk

Нині Лебедівкою опікуються дієцезіальні священники з парафії Христа Царя Всесвіту у Pdzutks.

Фотознімок: Tania Barabashchuk
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.