ЗВЯГЕЛЬ (Новоград-Волинський). Колишній костел Воздвиження Хреста Господнього (1753 - 1766). Житомирська обл., Звягельський р-н

12700 Звягель

Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595рр. за наказом князя Костянтина Острозького (її руїни збереглись досі). 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, а нині є районним центром.

Перший (дерев'яний) костел у Звягелі постав коштом Острозьких у першій третині XVIIст. (деякі джерела вважають його мурованим). Проте у середині цього століття був знищений козаками Богдана Хмельницького. 1726 року місцеві власники Любомирські збудували інший дерев'яний храм, але і його згодом знищила пожежа. У 1753 році завдяки зусиллям настоятеля о. Йосифа Карпинського розпочалось спорудження мурованої святині, яке завершили 1766 року, використавши будматеріали із частини розібраних замкових мурів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 11
1938 - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині;
2010 - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
Наступна дата: грудень, 12
1901 - в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі;
1992 - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
- єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;

У 1778 році новозбудований костел у Звягелі консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. В середині ХІХст. парафією опікувався настоятель о. Антоній Козьмінський, а мала вона тоді філіальні каплиці у селах Горбаша, Куліші, Пилиповичі (мурована, 1805р.), Слобода-Чернецька (нині - Лебедівка) і Юрківщина, яка нині є частиною села Ярунь (дерев'яна, 1806р.). Принаймні, у 70-80-х роках близько десяти тисяч вірян перебували під духовною опікою адміністратора (потім - настоятеля) о. Михайла Кржижановського. 1908 коштом Владислава Ляховича було 'одягнуто' в мармур та декоровано один із вівтарів (ймовірно, головний). На початку ХХст. чисельність вірян збільшилась у півтора раза, проте перед Ісв. війною знову становила приблизно десять тисяч, оскільки із парафії (разом з кількома іншими селами) виділилась Слобода-Чернецька.

Після Ісв. війни, принаймні, у 1920-1924рр. парафію у Звягелі адміністрував о. Олександр Кучинський. Радянська влада костел спочатку зачинила, а до середини 1930-х років знесла більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним став 1935 рік, коли на світанку 23 червня підірвали православний собор і костел. Цього ж, 1935 року було заарештувано звягельського душпастиря о. Павла Веліка, який після п'яти років таборів переїхав до Житомира (і знову був заарештований, помер 1942 року в таборах). Пізніше в будинках вірян відправляли богослужіння різні священники, зокрема, оо. Генрик Дяковський, Валеріан Гловач, Роман Янковський.

Нині у Звягелі працюють два храми, споруджені вже у пострадянські часи, - черговий Воздвиження Хреста Господнього та Христа Царя Всесвіту.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.