ЧЕРВОНІ ХАТКИ (Дреницькі Хатки). Костел св. Марії Горетті (1999). Житомирська обл., Житомирський р-н

13014 Червоні Хатки

Село Дреницькі Хатки було засноване 1826 року міщанином Олександром Поліковським на землях поміщика Борейка. Станом на 1911 рік у поселенні проживало понад сім десятків осіб у 26 дворах, окрім того, навколо села розміщувалось півтора десятка хуторів. 1925 року Дреницькі Хатки увійшли до складу Мархлевського польського національного району. У 1929 році тут проживало вже 1262 осіб, 1043 з яких вважали себе поляками. 1935 року, після ліквідації Мархлевського району село перейменували на Червоні Хатки. Нині тут проживає близько 360 мешканців.

До 1906 року місцеві римо-католики належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, а потім перейшли до парафії св. Станіслава єп. мч. у Романові. Парафію у Червонах Хатках заснували 1993 року. Богослужіння відбувалось у приватному будинку, а з 1994 року - у сільському клубі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 16
1899 - призначений єпископом-помічником Перемишльським о. Йосиф Пельчар, майбутній святий;
Наступна дата: лютий, 17
1709 - полонений московитами архієпископ-митрополит Львівський Константій Зелінський помер у Москві;
1754 - Тодійський єпископ-ординарій Gerolamo Formagliari у Римі рукоположив в пресвітори майбутнього єпископа Луцького Фелікса Турського;
1884 - розпочало працю засноване о. Зигмунтом Гораздовським згромадження Сестер Милосердя св. Йосифа;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив повернений храм Серця Ісуса у Красилові на Хмельниччині;

Будівництво свого костелу віряни завершили 1999 року його освяченням 10 липня під титулом св. Марії Горетті. Храм відвідують також римо-католики із навколишніх сіл, обслуговують парафію отці-серцяни (згромадження Священників Пресвятого Серця Ісуса Христа).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.