 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
12452 Кодня
Поселення вперше згадується у джерелах як Коденград (місто) 1301 року, проте було знищене монголо-татарами, але швидко відродилось, адже через нього проходив торговий шлях з Києва на Поділля і до Чорного моря. У Російській імперії було центром волості, а від 1924 року деякий час - районним центром. Нині тут проживає понад 2100 мешканців.
У першій половині XVII століття у Кодні існував дерев'яний костельно-монастирський комплекс оо.- августинів, який було знищено під час козацько-польських війн Така ж доля спіткала у 70-х роках цього ж століття чергові августинські будівлі, відновлені 1656 року. І лише десь в середині наступного століття августини коштом місцевих власників Глибоцьких змогли знову збудувати свої дерев'яні костел та монастир. Приблизно тоді ж було засновано також парафію (до того Кодня належала до парафії у Житомирі).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: styczeń, 24 | |
| Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy | |
| Następna data: styczeń, 25 | |
| 2004 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив нижній костел Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова; |
Чергове знищення августинівського комплексу відбулось 1774 року внаслідок пожежі, проте його порівняно швидко відновили. Причому низ будівель склали із дубової деревини, а верхню частину - із соснової, а територію оточили земляним валом із дубовим частоколом. 1786 року храм ще не був викінчений. Проіснував, принаймні, до 1818 року, коли відбулась візитація парафії єпископом Каспером Цецішовським.
Наступні, муровані августинські костел та монастир постали, ймовірно, 1828 року коштом чергового власника Кодні Михаїла Коженевського. У 80-х роках цього ж століття парафія налічувала понад сім сотень вірних і обіймала понад десять навколишніх населених пунктів. Можливо, що храм у Кодні був діючим навіть у радянські часи, лише у монастирі 1924 року розмістили школу. Принаймні, місцеві старожили згадують, що у 30-ті роки сюди приїжджали католики мало не з усієї України. Але під час ІІ світової війни костел зазнав пошкоджень. Потім його будівлю стали використовувати як склад міндобрив. Вона ще існувала у вересні 1979 року, хоча і в суттєво пошкодженому вигляді, проте трохи згодом її було повністю зруйновано.
А 1991 року на місці колишнього римсько-католицького храму встановили пам'ятник Тарасу Шевченку.
