Костели і каплиці України

УкраїнськаРусскийPolski
КАТЕДРИ, КОСТЕЛИ, КАПЛИЦІПОДІЇ, ДОКУМЕНТИ, ПУБЛІКАЦІЇСВЯТІ, АРХІПАСТИРІ, ПАСТИРІ
Події, документи і публікації / 2010-2019 РОКИ / 2011 / Лютий: 27
Фільм «Кардинал
Любомир Гузар»
28.02.2011 ХрЗ Р Катедра в Харкові отримала дубові лавки
27.02.2011 ХрЗ Р Новий настоятель в Артемівську і Слов’янську Донецької області
24.02.2011 КвЖ ХІІІ Конференція жіночих чернечих інституцій в Обухові на Київщині
24.02.2011 Лвв А 2.1.8. Броди (Львівська область)
23.02.2011 КмП Поминальні Меси у Кам'янці-Подільському та Маниківцях з нагоди 8 річниці смерті єпископа Ольшанського
23.02.2011 Лвв Р VI зустріч католицьких єпископів обох обрядів у Брюховичах під Львовом
23.02.2011 ХрЗ Р Продовження історії римсько-католицької церкви в Харкові
22.02.2011 Лвв А 2.1.7. Бібрка (Перемишлянський район Львівської області)
20.02.2011 Лвв А Реколекції для подружніх пар у Більшівцях на Івано-Франківщині
19.02.2011 UA VA RB Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович призначений в Російську Федерацію
1 2 3

2.1.8. Броди
(Львівська область)

  24, Лютий, 2011   Інша публікація 24.02.2011 12:00

Броди згадуються у руських літописах 1084 роком як місце зустрічі князів Володимира Мономаха і Ярополка. Після знищення міста татарами 1241 року провідна роль у регіоні перейшла до Олеська. По занепаді Галицько-Волинського князівства містечко належало до Литовсько-руської держави, а з 1432р. перебувало у складі Польського королівства (Львівської землі Руського воєводства). 22.08.1584р. Броди отримали магдебурзьке право, тоді ж їх власник Станіслав Жолкевський назвав місто Любичем, та 1629 року новий власник Станіслав Конецпольський повернув давню назву. 01.10.1779р. Броди здобули статус вільного торгового міста, у 1782-1787рр. були осередком циркулу, 1866 року стали повітовим, а з 1940р. - районним центром.

Католицьку парафію у Бродах заснував 1594 року власник міста Микола Жолкевський - син Станіслава, надавши їй у власність село Язлівчик. Збудований тоді перший храм, ймовірно, був дерев’яним. 11 березня 1646 року згаданий вище Станіслав Конецпольський склав заповіт, за яким зобов’язав свого сина Олександра збудувати у Бродах муровану святиню, виділивши для цього необхідні кошти, проте важкі часи, що наступили згодом, не дали можливості виконати батьківську волю. Парафіяльний костел, споруджений (в основному) 1662 року вже Станіславом-внуком, консекрував у 1696р. під титулом Воздвиження Святого Хреста Баківський єпископ Аманда Чешейко (черговий власник Бродів Яків Собеський цього ж року передав парафію і костел у Бродах баківським єпископам у якості резиденції). До храму перевезли мощі родини Конецпольських. Після пограбування Бродів турками у 1696р. згоріла частина міста разом з костелом і дзвіницею, проте вже у 1699р. святиню було відновлено зусиллями спочатку єпископа Чешейки, а після його смерті - його наступника - єпископа Станіслава Бєганського. Чергові пожежі завдали шкоди місту і костелу у 1715 (відремонтовано Олександром Конєцпольським), 1742, 1763, 1817 роках.

Проте костел у Бродах залишався вражаюче бідним і малим за розмірами попри достатній рівень фінансово-майнового забезпечення парафії. 26.01.1825р. прийнято рішення щодо розширення будівлі храму, яке незабаром втілили у життя. У 1844р. спорудили дзвіницю, а 1846 року розібрали мур, що оточував святиню. Великої шкоди костелу завдала пожежа у Бродах 1859 року (постраждала не тільки будівля - згоріла також частина костельного оснащення разом з вівтарями), але храм швидко відновили. Ймовірно, що саме тоді добудовали, зокрема, каплицю св. Терези. У 1865р. святиня мала 3 вівтарі - головний з образом Христа Розіп’ятого та бічні в каплицях з образами св. Антонія і св. Миколая та Матері Божої і Пресвятої Трійці. Чергова реконструкція як самого костелу, так і його оснащення, відбулась у 1927р., ремонтні роботи проводились також у 1930, 1933 та 1935 роках.

Парафію Броди, яка належала до Кременецького деканату Луцької дієцезії, 13.03.1783р. австрійська влада разом з іншими 8 луцькими парафіями перевела до складу Львівської архідієцезії (12.04. 1796р. ці зміни затвердила Апостольська Столиця). Наприкінці XVIII - на початку XIX століть бродівська парафія, яка 1787 року стала садибою деканату, налічувала від 2 до 3 тисяч вірних у місті та майже у двох десятках сусідніх сіл. У 30-60-их роках XIXст. парох о. Михайло Конарський обслуговував понад 4 тисячі римо-католиків, а в 70-80-их роках о. Ян Ковальський опікувався приблизно 6 тисячами вірних. Принаймні, у 1889-1994рр. парохом у Бродах був о. Андрій Свістерський. Пізніше бродівська парафія налічувала від 8 до 10 тисяч вірних та мала філіальні каплиці: цвинтарну 1865 року у Бродах, 1901 року у Старих Бродах, 1934 року у Берлині [5], 1925 року у Суховолі [6], 1929 року у Пониковиці, 1936-1937 років у Язлівчику [7] та 1937 року у Сидинівці. У 1903-1929рр. парохом був о. Станіслав Краус, з 1932 року - о. Ієронім Козачевський, а в 1937-1944рр. - о. Амелій Кобежицький.

Після війни костел [1, 2] перетворили на спортивний зал. Наприкінці 80-х років тут почали провадити Богослужіння римо-католики, проте у 1993р. святиню передали греко-католикам, які її [3, 4] частково перебудували, спорудивши, зокрема, куполи. Парафіяни були змушені послуговуватись тимчасовою каплицею [8]. 19 вересня 1999 року архієпископ Мар’ян Яворський освятив територію під будівництво нового костелу [10, 11], яке розпочалося цього ж року за частково зміненим проектом архітектора Ю. Столярова [9]. Сьогодні до парафії Броди належать теж Корсів, Лопатин, Паликорови і Підкамінь.

У 1676р. з Підкаменю переїхали домініканці, рятуючись у Бродах від нападів татар за міськими укріпленнями, перетвореними ще Станіславом Жолкевським у потужну цитадель. 3 березня 1678 року Конецпольський, намагаючись залишити ченців у місті, пожертвував їм місце під спорудження костелу св. Станіслава та кошти, необхідні для цього. Домініканський монастир ліквідували австрійці 11.10.1783р. Жіноче чернецтво було представлене домініканками та сестрами Милосердя (заснований 1769 року монастир останніх після пожежі 1801 року перенесли до Заложців). Окрім того, до війни тут були сестри-серцянки, котрі і нині працюють на парафії.

Єпископ Бучек М., Седельник І.,
ЛЬВІВСЬКА АРХІДІЄЦЕЗІЯ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ.
Парафії, костели та каплиці
,
том 1, частина 1, видання друге, Львів, 2008

ІНШІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж Місце події: Львівська архідієцезія / Львівська обл.; Рубрики і підрубрики: 1. МАС-МЕДІА, ВИДАННЯ / Книжки / 'Парафії, костели і каплиці', 2. ЦЕРКОВНІ ОБ'ЄКТИ / Храми, 3. АРХІПАСТИРІ УКРАЇНИ / Публікації, інтерв'ю; Джерела і автори: 1. Редакція / Авторський матеріал, 2. Архіпастирі України / Особи / Бучек М., єп., 3. Світські / Особи / Седельник І.; Характер матеріалів: ПУБЛІКАЦІЇ / Інші публікації; Тип матеріалів: 1. Тексти, 2. Фотознімки
Роки і місяці
Місце події
Рубрики і підрубрики
Джерела і автори
Характер матеріалів
Тип матеріалів
Костели і каплиці України
Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів)  &  Ігор Седельник (Львів)
© 2014 - 2019.08 (1 794 363)